ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

 

Вн. № 060910

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 18 листопада 2010 року          16:39           № 2а-10333/10/2670

  Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді  Качура І.А. , суддів  Федорчука А.Б.  Каракашьяна С.К.  при секретарі судового засідання  Черненко О.В.  вирішив адміністративну справу


за позовом

 ОСОБА_1 

 

до

 Міністерства освіти і науки України 

 

про

визнання наказу №802 від 02.09.2008р. невідповідним та зобов'язання вчинити дії

 

за участю представників сторін:

позивача не з’яв

від відповідача Костюченко О.В. (дов від. 09.08.10 №9/1-9-80)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання наказу Міністерства освіти і науки України №802 від 02.09.2008 року  невідповідним та зобов’язання розробити альтернативний механізм вступу у вузи, усунути дискримінацію за релігійними переконаннями.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.11.2010 року о 16 год. 39 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом про визнання наказу Міністерства освіти і науки України №802 від 02.09.2008 року  невідповідним та зобов’язання розробити альтернативний механізм вступу у вузи, усунути дискримінацію за релігійними переконаннями.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем  порушено права позивача на вишу освіту, що полягало у примусовому запровадженні походженні зовнішнього незалежного оцінювання, що неприпустимо для віруючих через їх релігійні та філософські переконання.

Крім цього, позивачу було відмовлено в прийомі документів в ПДАБА в м. Дніпропетровську через відмову Міністерства освіти та науки України.

Основною вимогою позивача є оголошення наказу Міністерства освіти і науки України  від 02.09.08 №802 невідповідним  Законам «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про середню освіту»через те, що зміни в ці  основні закони не вносились. Тому, порушення права позивача на вищу освіту  є незаконним і потребує захисту.

Крім того, позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням забезпечити  право на освіту згідно його релігійних переконань –надати атестат паперового взірця та скласти іспити на власний вибір -  за кількістю балів вступних випробувань в ПДАБА.

Позивач вважає, що використання на супровідних документах з ЗНО наліпок з штрих кодами та номерів подібних до ідентифікаційних  з метою внесення інформації в глобальні електронні системи  освіти порушує ст.32 Конституції України та зневажає релігійні переконання позивача.

В результаті такої бездіяльності відповідача, позивач втратив свої пільги, як абітурієнт, який закінчив двохрічні підготовчі курси профільної підготовки за напрямком Архітектура, при ПДАБА і мав право двічі 4,5 липня та 18,19 липня складати ті ж самі іспити  з метою збільшення шансу для вступу.

З огляду на зазначене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити, визнати наказ  невідповідним до Законів України  та зобов’язати відповідача вчинити певні дії.

Представник відповідача -в задоволенні позовних вимог просив відмовити. З огляду про наступне. Оскаржуваний наказ Міністерства освіти і науки України від 02.09.08 №802, який є предметом розгляду у справі, визнано таким що втратив чинність згідно з наказом Міністерства освіти  і науки від 18.09.09 №873, яким затверджено нові умови прийому до вищих навчальних закладів України.

Однак, по суті заявлених вимог, відповідач спростовує наступним.

На виконання Указу Президента України від 04.07.2005 №1013 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні», постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року №312 «Про невідкладні заходи щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти починаючи з 2008 року запроваджено повний перехід на прийом до вищих навчальних закладів за результатами зовнішнього незалежного оцінювання знань вступників.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2008 р. № 1352 «Про затвердження комплексного плану заходів з розвитку освіти в Україні на період до 2011 року»починаючи з 2010 року результати зовнішнього незалежного оцінювання зараховуватимуться лише як вступні випробування до вищих навчальних закладів.

Таким чином, запровадження зовнішнього незалежного оцінювання було здійснено Кабінетом Міністрів України в межах його компетенції на виконання Указів Президента України.

Крім того, відповідач вказує на те, що законодавство про освіту також не встановлює для осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, іншого порядку, відмінного від загального для всіх, вступу у вищі навчальні заклади, та права зазначених осіб на такий особливий порядок вступу.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії.

Відповідач зазначає, що скасування зовнішнього незалежного оцінювання для громадян за релігійною ознакою, в т.ч. й для позивача, буде порушенням конституційного принципу рівності прав і свобод громадян та неправомірним наданням позивачу привілеїв і переваг за релігійною ознакою, що порушуватиме частину другу статті 24 Конституції України та ст. 4 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

З огляду на зазначене відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення відповідача, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

          Частиною першої статті 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина перша статті 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство.

Нормами КАС України ч. 3 ст. 50 встановлено, що відповідачем в справі є суб’єкт владних повноважень. Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Конституцією України визначено, що церква і релігійні організації в України відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова (стаття 35 Конституції України).

Законом України «Про освіту»передбачено, що заклади освіти в Україні незалежно від форм власності відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер, крім закладів освіти, заснованих релігійними організаціями.

Також Конституцією України передбачено, що громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі (стаття 53 Конституції України).

В Україні створені умови задля того, щоб молодь відповідно до Конституції України мала можливість безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних вищих навчальних закладах на конкурсній основі. Основою конкурсу під час прийому на навчання визначені знання вступника та його спроможність навчатись у вищому навчальному закладі (успішно засвоювати програмний матеріал, а також своєчасно виконувати графік навчального процесу). Саме для виявлення рівня знань вступника та його спроможні успішно навчатись приймальні комісії проводять конкурсні вступні випробування.

Починаючи з 2003 року у якості вступних випробувань у вищих навчальних закладах зараховуються результати зовнішнього незалежного оцінювання знань вступників, проводиться Українським центром оцінювання якості освіти з застосуванням тестових технологій.

На виконання Указу Президента України від 04.07.2005 №1013 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні», постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року №312 «Про невідкладні заходи щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти»починаючи з 2008 року запроваджено повний перехід на прийом до вищих навчальних закладів за результатами зовнішнього незалежного оцінювання знань вступників.

Запровадження зовнішнього незалежного оцінювання - це один із стратегічних напрямів державної політики України в галузі освіти, який гарантує рівні права при вступі на навчання до вищих навчальних закладів усім абітурієнтам, незалежно від року здобуття повної загальної середньої освіти, матеріального стану їх батьків, або інших осіб, які фінансують їх навчання. Головна умова вступу - ґрунтовні знання.

Визначені нормативно-правовими актами положення щодо вступу до вищих навчальних закладів України сьогодні і в подальшому сприятимуть забезпеченню конституційних прав громадян України на здобуття вищої освіти на конкурсній основі відповідно до рівня здобутих ними під час попереднього навчання знань, а також їх здібностей щодо опанування освітньо-професійних програм молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста, магістра.

Згідно з статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Міністерство освіти і науки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти, науково-педагогічної діяльності, наукової діяльності у системі вищої освіти та інтелектуальної власності.

Відповідно до статті 19 Конституції України Міністерство освіти і науки зобов'язано діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 2 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2006 р. №1757, Міністерство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своїх повноважень Міністерство організовує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Згідно з статтею 116 Конституції України проведення політики у сфері освіти забезпечує Кабінет Міністрів України.

На виконання Указів Президента України від 4 липня 2005 року № 1013 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні»та від 20 березня 2008 року № 244 «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні», постановами Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1095 «Деякі питання запровадження зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти»та від 31 грудня 2005 р. №1312 «Про невідкладні заходи щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти», починаючи з 2006 року в Україні поетапно запроваджується зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2008 р. № 1352 «Про затвердження комплексного плану заходів з розвитку освіти в Україні на період до 2011 року»починаючи з 2010 року результати зовнішнього незалежного оцінювання зараховуватимуться лише як вступні випробування до вищих навчальних закладів.

Таким чином, запровадження зовнішнього незалежного оцінювання було здійснено Кабінетом Міністрів України в межах його компетенції на виконання Указів Президента України.

В силу статей 106 і 117 Конституції України укази і розпорядження Президента України є обов'язковими до виконання на території України, так само, як й постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, в тому числі й для Міністерства освіти і науки, яке є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти (пункт 1 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2006 р. № 1757).

У зв'язку із вище зазначеним, прийняття відповідачем рішення про скасування зовнішнього незалежного оцінювання для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, буде втручанням в компетенцію Кабінету Міністрів України та порушенням положень статей 6, 19, 116, 117 Конституції України.

Стаття 35 Конституції України та Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації»не встановлюють для зазначених осіб яких-небудь додаткових прав чи привілеїв, якими позивач обґрунтовує правомірність своїх позовних вимог.

Законодавство про освіту також не встановлює для осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, іншого порядку, відмінного від загального для всіх, вступу у вищі навчальні заклади, та права зазначених осіб на такий особливий порядок вступу.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії. В офіційних документах ставлення громадянина до релігії не вказується. Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав, встановлення прямих чи непрямих переваг громадян залежно від їх ставлення до релігії, так само як і розпалювання пов'язаних з цим ворожнечі й ненависті чи ображання почуттів громадян, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.

Скасування зовнішнього незалежного оцінювання для громадян за релігійною ознакою, в т.ч. й для позивача, буде порушенням конституційного принципу рівності прав і свобод громадян та неправомірним наданням позивачу привілеїв і переваг за релігійною ознакою, що порушуватиме частину другу статті 24 Конституції України та ст. 4 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Частина друга статті 1 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» встановлює, що для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 №602/1226, визначено процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це орган державної податкової служби.

Таким чином, права осіб, які у встановленому Законом порядку відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та мають відмітку про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, на вступ у вищі навчальні заклади та отримання вищої освіти жодним чином не порушені.

До того ж, у нормативно-правових актах стосовно вищої освіти, які є обов'язковими для вищих навчальних закладів незалежно від форми власності та підпорядкування, не міститься вимога, яка б зобов'язувала усіх без виключення вступників, студентів, курсантів, слухачів, учнів подавати довідку про присвоєння ідентифікаційного номера.

З огляду на зазначене, громадяни мають право здобувати вищу освіту у навчальних закладах без присвоєння їм ідентифікаційного номера у разі наявності у них відмітки про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Таким чином, з урахуванням положень частини другої статті 19 Конституції України, оскаржуваний позивачем наказ було прийнято у межах компетенції Міністерства освіти і науки; положення цього наказу прав та інтересів фізичних осіб, в тому числі позивача, не порушують.

На думку суду оскаржуваний позивачем наказ відповідає законодавству; прийнятий у встановленій формі та порядку. Тому підстав для визнання його  незаконним та  скасування з наведених позивачем підстав, суд не вбачає.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі —КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із статтею 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, судова колегія дійшла висновку, що заявлені позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до  задоволення.

Керуючись ст.ст. 24, 71, 86, 158-163 КАС України, судова колегія Окружного адміністративного суду міста Києва, -

П О С Т А Н О В И Л А :

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Постанова може бути оскаржена в порядку ст.186 КАС України.

  Головуючий Суддя                                                                      І.А. Качур

 Судді                                                                                           А.Б. Федорчук
                                                                                           С.К. Каракашьян



1 Условия доставки действительны для страны Украина. Информацию о сроках доставки и их расчете для других стран можно узнать здесь: условия доставки и оплаты
2 Все цены в магазине указаны без НДС.