Генеральному прокурору України

вул. Різницька 13/15, м. Київ, 01011

 

 

Звернення

Про усунення перешкод у реалізації права на свободу віросповідання, дотримання презумпції невинуватості та посилення захисту прав людини в Україні

      

Неурядова організація «Суспільний правозахист» має спеціальний консультативний  статус при Економічній та Соціальній Раді ООН та у межах моніторінгу дотримання прав людини та виконання зобов`язань України в межах Універсального Періодичного Огляду ООН 28 та 37 сесії Ради із прав людини здійснює аналіз дотримання прав релігійних спільнот та віруючих у конкретних ситуаціях взаємодії із державною владою за широким колом питань.

 

11 січня 2018 року на офіційному сайті Генеральної прокуратури України розміщено інформацію, яка має заголовок «Правоохоронці розпочали розслідування фактів вчинення окремими представниками УПЦ-МП та ГО «Союз православний «Радомир» умисних дій, спрямованих на розпалювання національної, релігійної ворожнечі та ненависті, а також образу почуттів громадян у зв’язку з їх релігійними переконаннями». Текст інформативного повідомлення містить формулювання, які надають підстави вважати, що кримінальне провадження відкрито відносно конкретних осіб, які є представниками Запорізької єпархії Української Православної Церкви. Також повідомлення містить формулювання, які розуміються як свідчення встановленої або можливої вини вказаних осіб за вчинення дії по розпалюванню релігійної ворожнечі.

 

Звертаємо Вашу увагу на те, що міжнародне та українське право визнає принцип презумпції невинуватості як грунтовну гарантію дотримання прав людини. При цьому, відповідно до правових позицій Європейського Суду із прав людини (справа Аллене де Рибемон (Allenet de Ribemont) против Франции, справа А. Буткявичуса проти Літви) порушення принципу презумпції невинуватості полягає у тому числі у публічних висловлюваннях представників органів влади, які можуть бути розтлумачені як факт наявності підозри або навіть наявності певних підстав вважати, що особа є винуватою у вчиненні того чи іншого правопорушення.

 

Публікації у ЗМІ, що з`явились безпосередньо після інформаційного повідомлення на сайті Генеральної прокуратури України свідчать про те, що офіційна публікація органу державної влади була покладена в основу розповсюдження риторики ненависті відносно конфесії УПЦ вцілому.

 

Так, інформаційний ресурс «Галінфо»[1] оприлюднив публікацію із посиланням на сайт 112.ua, що містить заголовок:  «На Запорізьку єпархію УПЦ МП завели кримінальну справу», сайт 24тв.ua розмістив публікацію із зіголовком  «Против представителей Запорожской епархии УПЦ МП открыли производство за разжигание вражды и ненависти»[2], інформаційний ресурс 5.ua розповсюдив інформацію про те, що «Генеральна прокуратура України розпочала досудове розслідування проти окремих представників Запорізької Єпархії УПЦ МП…Їх підозрюють у кримінальному правопорушенні за ст. 161 (порушення рівноправності громадян залежно від релігійних переконань) КК України. Про це повідомив речник ГПУ Андрій Лисенко, а потім підтвердила прес-секретар генпрокурора Лариса Сарган на своїй сторінці у Facebook.[3]

 

Таким чином, факт публікації на сайті Генеральної прокуратури України відомостей про відкриття кримінального провадження відносно представників Запорізької єпархії Української Православної Церкви створив у засобів масової інформації хибне уявлення про те, що конкретні представники Запорізької єпархії УПЦ нібито підозрюються у скоєнні кримінального правопорушення.

 

Звертаю Вашу увагу на те, що Європейський Суд із прав людини неодноразово підкреслював необхідність дотримання свободи слова, при цьому стаття 6 Конвенції із захисту прав людини та основоположних свобод не створює перешкод для органів влади щодо інформування громадськості про ведення кримінальних проваджень, але вона вимагає, щоб органи влади робили це стримано та делікатно, як цього вимагає презумпція невинуватості.

 

Крім того, повідомлення на сайті Генеральної прокуратури України містить відомості, які взагалі не відносяться до фактів, встановлення яких може мати місце відносно складу злочину, що передбачений статтею 161 КК України. Зокрема, в ньому міститься формулювання про те, що «представники Запорізької Єпархії Української православної церкви Московського патріархату допускають вибірковий підхід до здійснення релігійних обрядів, надаючи перевагу тим особам, які проходили обряди хрещення саме в УПЦ-МП, чим ображають почуття громадян у зв’язку з їх релігійними переконаннями.

 

Вибірковий підхід до здійснення релігійних обрядів не заборонений чинним законодавством України і є усталеною релігійною практикою у всьому світі, яка поважається та визнається міжнародним правом. Міжнародна правова практика має численні випадки визнання необхідності дотримання правил віри та культової практики як юридичного факту, який надає особі права,  встановлює обов`язки або є підставою для відповідальності особи відносно тієї чи іншої конфесії.

 

Так, наприклад у справі Siebenhaar проти Німеччини(№ 18136/02) Європейським судом із прав людини постановою палати від 03.02.2011 року було відхилено скаргу заявниці, яку було звільнено з посади в протестантській парафії в зв’язку з приналежністю останньої до іншого релігійного об’єднання – «Вселенська Церква/братерство людяності». Суд зокрема вирішив , що звільнення цієї особи було необхідним для збереження авторитету Церкви та що вона (особа) повинна була розуміти, що її діяльність пов’язана зі Вселенською Церквою буде несумісною з роботою в протестантському закладі. Таким чином ЄСПЛ визнав те, що конфесія може надавати переваги тим чи іншим особам не тільки при вчиненні культових обрядів, але і при працевлаштуванні та реалізації інших цивільних прав, пов`язаних із цією конфесією, і ці права  можуть бути втрачені особою у випадку, якщо вона не відповідає тим чи іншим критеріям канонів або віросповідальній практиці (правилам).

 

Крім того, частиною 2 статті 180 КК України встановлено відповідальність за примушування особи до вчинення релігійного обряду. Таким чином, згідно чинного законодавства релігійний обряд може бути проведений лише при наявності добровільної згоди на це у всіх осіб, які є його учасниками. Релігійна служба не є обов`язком, а є правом з боку клірика, як і всіх інших осіб. Це підтверджується також і формулюванням віросповідання саме як свободи людини.

 

Важливо також врахувати, що відповідно до стандартів ОБСЄ, Ради Європи, Ради із прав людини ООН боротьба із риторикою ненависті та профілактика таких негативних явищ як дискримінація, повинна бути пріоритетом держави та виконуватись при усіх діях її офіційних представників. Надання суспільству маркерів негативного відношення органів влади до тієї чи іншої конфесії або їх представників, надання публічних коментарів, які можуть бути невірно витлумачені або стати підставою для інформаційних кампаній щодо переслідування релігійної групи, - є неприпустимим.

 

Із огляду на викладене, відповідно до статті 21 Закону України «Про громадські об`єднання»,

 

                                                           ПРОШУ:

 

1.                  Врахувати, що розповсюдження інформації, яка вміщена в інформаційному повідомленні Генеральної прокуратури України від 11.01.2018 року  із заголовком «Правоохоронці розпочали розслідування фактів вчинення окремими представниками УПЦ-МП та ГО «Союз православний «Радомир» умисних дій, спрямованих на розпалювання національної, релігійної ворожнечі та ненависті, а також образу почуттів громадян у зв’язку з їх релігійними переконаннями» порушує принцип презумпції невинуватості та є підставою для розповсюдження відносно релігійних організації УПЦ недостовірної інформації про наявність в діях її представників ознак злочинів, нібито висунутих підозрах, тощо, яких у дійсності не існує.

2.                  Врахувати, що інформаційне повідомлення Генеральної прокуратури України від 11.01.2018 року може бути використане недобросовісними особами для розпалювання релігійної ворожнечі відносно громадян України – кліриків та мирян Української Православної Церкви.

3.                  Врахувати, що інформаційне повідомлення Генеральної прокуратури України від 11.01.2018 року вже стало підставою для масових маніпулятивних публікації у ЗМІ із значними

перебільшеннями та перекручуваннями, як у заголовках та і у текстах публікацій, і ці публікації здебільшого носять негативний характер, сприяють дискримінації УПЦ у суспільстві.

4.                  Врахувати, що факт порушення презумпції невинуватості з боку центральних органів влади, особливо тих, що призначені для охорони прав та свобод людини, із огляду на  

ретельну увагу до проблематики УПЦ у органах міжнародного правозахисного механізму, - буде свідчити про зниження стандартів дотримання прав людини в Україні та може негативно вплинути на відношення міжнародної спільноти до України.

5.                  Прошу розглянути пропозицію та найближчим часом надати офіційний коментар про відсутність підозр або обвинувальних вироків, висунутих проти кліриків або інших представників Запорізької єпархії УПЦ у кримінальному провадженні, відомості про яке висвітлені в інформаційному повідомленні від 11.01.2018 року, а також вказати у коментарі про те, що відкриття кримінального провадження не може розцінюватись як підозра або винуватисть особи.

6.                  Прошу у подальшому утриматись від включення в офіційні коментарі щодо релігійних організацій або їх представників відомостей про відкриття кримінальних проваджень, винуватисть або підозру особи, за виключенням випадків, коли ці факті підтверджуються відповідними документами, ухваленими компетентним органом влади.

7.                  Прошу врахувати, що відмова у вчиненні релігійного обряду або надання переваг особі у її вчиненні по відношенню до іншої особи, виходячи із віросповідних правил, - є частиною свободи віросповідання, правом будь-якого священнослужителя, а примус до вчинення релігійного обряду є злочином, передбаченим частиною 2 статті 180 КК України. Таким чином, створення в суспільстві уявлень про те, що релігійні діячі зобов`язані вчиняти релігійні обряди як побутові або споживчі послуги є невірним та таким, що суперечить міжнародному праву із викладених вище підстав.

8.                  Прошу взяти вказані кримінальні провадження під особистий контроль. Про вжиті заходи та прийняті рішення по викладеним фактам і обставинам прошу повідомляти мене у встановлений законодавством України термін.

 

 

Голова

НГО «Суспільний правозахист»                                                              Денисов О.С.

 

 

Также см. комментарий по теме: https://blogs.korrespondent.net/blog/events/3929709/