Президент Естонії Алару Карісу відмовився затверджувати поправки до Закону Естонії «Про церкви і парафії», які були спрямовані проти Естонської Православної Церкви.

Зокрема, закон фактично забороняв як організаційний, так і канонічний зв'язок з Московським Патріархатом і встановлював відповідальність релігійних організацій за дії та заяви релігійних лідерів інших конфесій. 

Закон був затверджений парламентом Естонії і мав набути чинності після його затвердження Президентом Естонії.

Однак позиція Президента Естонії змінилася після виступу єпископа Тартсуського Естонської Православної Церкви Даниїла (Лепіск) на нараді під час 58 регулярної сесії Ради з прав людини ООН у Женеві. Під час свого виступу єпископ Даниїл у присутності делегацій держав-учасниць ООН і представників міжнародних організацій піддав критиці цей законопроєкт. Виступ представника православної церкви Естонії було організовано правозахисними організаціями - членами Альянсу «Церква проти ксенофобії та дискримінації».

Заяву єпископа Даниїла підтримав голова правозахисної організації з консультативним статусом при ЕКОСОР ООН Public Advocacy Олег Денисов, який заявив, що юристи організації і надалі інформуватимуть міжнародне співтовариство про порушення прав православних вірян Естонії, за необхідності звертатимуться з відповідними скаргами до структур міжнародного правозахисного механізму, а також закликав владу Естонії не ухвалювати дискримінаційні поправки, що порушують право на свободу віросповідання.

Таким чином влада Естонії отримала чіткий сигнал про те, що порушення прав вірян завдяки наявності у православної ієрархії цієї країни доступу  до ООН через правозахисні організації Альянсу, -  отримуватимуть як міжнародний розголос на дипломатичному рівні, так і необхідний правовий супровід, що, безсумнівно, негативно вплине на міжнародний імідж Естонії, зважаючи на явне протиріччя нормам міжнародного права запропонованих поправок до Закону Естонії «Про церкви і парафії».

Таким чином у результаті спільних зусиль на різних рівнях Президент Естонії зайняв правильну позицію в питанні неможливості ухвалення цього закону, проте багато політиків цієї країни залишаються, як і раніше, прихильниками запровадження незаконних обмежень щодо Естонської Православної Християнської Церкви (нове найменування ЕПЦ), і питання дотримання прав православних християн у цій країні залишатиметься під нашим моніторингом.

Водночас ми вітаємо дії православної ієрархії Естонії щодо захисту прав своєї Церкви на міжнародному рівні та  спільно із православними вірянами Естонії дякуємо Президенту Естонії за його крок із ухвалення виваженого рішення щодо відмови у затвердженні законопроєкту, який порушує права людини та релігійну свободу.