Про право проводити будь-які платежі без ідентифікаційного номеру в силу релігійних переконань

N 4-1907/05/06, 06.03.2007, Ухвала,  Вищий адміністративний суд України

 

 

                ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                              УХВАЛА

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     06 березня 2007 року    м. Київ

     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   у

складі:

     головуючого  Співака В.I.

     суддів  Білуги С. В.

     Гаманка О.I.

     Загороднього А. Ф.

     Заїки М.М.

     при секретарі Замезі Ю. I.,

     розглянувши   у   судовому   засіданні    касаційні    скарги

Дніпропетровської міжрайонної державної  податкової  інспекції  та

ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду від 11 травня

2004 року та ухвалу апеляційного  суду  Дніпропетровської  області

від  14  жовтня  2004  року  у  справі  за  скаргою  ОСОБА_1.   на

бездіяльність Дніпропетровської МДПI, -

     в с т а н о в и л а:

     У грудні 2003 року ОСОБА_1. звернулася до суду зі скаргою  на

бездіяльність Дніпропетровської МДПI, посилаючись на те, що в силу

своїх  релігійних  переконань   вона   відмовляється   від   свого

ідентифікаційного номера. У задоволенні її зави  Дніпропетровською

МДПI було відмовлено у зв'язку з відсутністю механізму  реалізації

змін, внесених у Закон  України  "Про  державний  реєстр  фізичних

осіб-платників   податків   та   інших   обов'язкових    платежів"

( 320/94-ВР ).

     Рішенням Дніпропетровського районного суду від 11 травня 2004

року,   залишеним   без    змін    ухвалою    апеляційного    суду

Дніпропетровської області від 14 жовтня 2004 року, скарга ОСОБА_1.

задоволена частково: скарга визнана  обгрунтованою,  бездіяльність

Дніпропетровської  МДПI   неправомірною.   Дніпропетровську   МДПI

зобов'язано зробити в паспорті заявниці запис про право  проводити

будь-які  платежі  без  ідентифікаційного  номеру,   зберегти   за

ОСОБА_1. раніше встановлену форму  обліку  платників  податків  та

інших обов'язкових платежів  та  виключити  з  Державного  реєстру

присвоєний ОСОБА_1. ідентифікаційний номер.

     У  касаційних  скаргах  ОСОБА_1.  та  Дніпропетровська   МДПI

просять скасувати п рішення Дніпропетровського районного суду  від

11 травня 2004 року та ухвалу апеляційного суду  Дніпропетровської

області від 14 жовтня 2004 року, посилаючись на  порушення  судами

норм матеріального та процесуального права.

     Колегія суддів, перевіривши доводи касаційних скарг,  рішення

судів   першої   та   апеляційної   інстанцій   щодо   правильного

застосування норм матеріального та процесуального  права,  вважає,

що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

     Судами першої та апеляційної інстанцій  правильно  зазначено,

що Законом України від 16 липня 1999 року були  внесені  зміни  до

Закону України "Про державний реєстр  фізичних  осіб  -  платників

податків та інших обов'язкових платежів" ( 320/94-ВР ). Відповідно

до доповненої ч. 2 ст. 1 цього Закону для  осіб,  які  через  свої

релігійні  або  інші  переконання  відмовляються   від   прийняття

ідентифікаційного  номера  та   офіційно   повідомляють   про   це

відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені  форми

обліку  платників  податків  та  інших  обов'язкових  платежів.  У

паспортах зазначених осіб робиться відмітка про  наявність  у  них

права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

     Суди   першої   та   апеляційної    інстанцій    обгрунтовано

задовольнили  скаргу  щодо  визнання  дій  Дніпропетровської  МДПI

неправомірними і правильно зобов'язали зробити в паспорті заявниці

відмітку   про   право   здійснювати    будь-які    платежі    без

ідентифікаційного номера.

     Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу  адміністративного

судочинства України ( 2747-15 ) суд касаційної інстанції перевіряє

правильність застосування судами першої та  апеляційної  інстанцій

норм  матеріального  та  процесуального  права,  правової   оцінки

обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати  та

визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в  судовому

рішенні, та вирішувати питання про достовірність  того  чи  іншого

доказу.

     На підставі викладеного, колегія суддів вважає,  що  порушень

судами першої  та  апеляційної  інстанцій  норм  матеріального  та

процесуального  права  при  вирішенні  цієї  справи  не  допущено.

Правова оцінка обставин у справі  дана  вірно,  а  тому  касаційні

скарги слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

     Керуючись  статтями  220,  221,   224,   230,   231   Кодексу

адміністративного   судочинства   України   ( 2747-15 ),   колегія

суддів -

     у х в а л и л а:

     Касаційні  скарги  Дніпропетровської  міжрайонної   державної

податкової  інспекції  та  ОСОБА_1  залишити  без  задоволення,  а

рішення Дніпропетровського районного суду від 11 травня 2004  року

та ухвалу  апеляційного  суду  Дніпропетровської  області  від  14

жовтня 2004 року у справі за  скаргою  ОСОБА_1.  на  бездіяльність

Дніпропетровської МДПI - без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Головуючий  Співак В. I.

     Судді   Білуга С. В.

     Гаманко О. I.

     Загородній А. Ф.

     Заїка М. М.

     З оригіналом згідно  суддя    Гаманко О. I.