Фрагмент из апелляционной жалобы на решение суда об усыновлении украинских детей иностранными гражданами (представляет интерес в контексте обоснования наличия во Франции у детей объема прав, аналогичному объему прав, которые предоставляется в Украине - также можно использовать и для других стран, для получения более подробного комментария и материалов - пишите)

7. Відповідно до статті 207 СК України усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя. Згідно із статтею 283 СК України усиновлення іноземцями проводиться за умови забезпечення дитині прав в обсязі не меншому, ніж це встановлено законами України.

Як відомо із масових публікації у засобах масової інформації система захисту прав та інтересів дітей Франції відрізняється масовими порушеннями прав та інтересів дітей. Зокрема, у 2000 році уряд Франції звернувся до генерального інспектора по соціальним справам П.Навесу та генерального інспектора Брюно Катала із дорученням про здійснення доповіді про стан в судах по справах неповнолітніх та соціальних службах, про розлучення дітей з батьками. За висновками докладу Б. Катала та П. Навеса: «Колосальна кількість дітей відібрана від батьків та вміщено у приюти та прийомні сім`ї. Судді та співробітники соціальних служб постійно порушують закон. Між законом та практикою його застосування огромна різниця. У одному і тому ж суді практика одного судді відрізняється від практики іншого. Немає якісного контрою системи захисту дітей та сім`ї. Ніякої поваги до родини, ніякої турботи про неї ювенальна юстиція не проявляє. Прокуратура не може вести нагляд за усіма справами, тому що їх дуже багато. Соціальні робітники та судді мають повну, безмежну владу над долею дитини. Співробітники соціальних служб часто відбирали дітей по анонімним телефонним дзвінкам.». Зазначена інформація вміщена наприклад у таких публікаціях та інформаційних ресурсах як: Офіційний сайт РПЦ: http://www.pravoslavie.ru/guest/080131143826.htm, Журнал «Время Z» http://www.ytime.com.ua/ru/19/2129/0 (копії публікацій додаються).

Відповідно до розділу «Особливості розгляду справ про усиновлення дітей іноземними громадянами» Узагальнення судової практики Верховного Суду України від 11.12.2008 року однією з особливостей міжнародного усиновлення в цілому є те, що при такому усиновленні істотно ускладнюється контроль за наслідками усиновлення. У зв'язку з тим, що дитина, позбавлена батьківського піклування, часто не має нікого, хто б захищав її права та інтереси, на державу покладається особлива відповідальність. Зокрема, для здійснення більш ретельного контролю за міжнародним усиновленням держава встановлює більш жорсткий порядок такого усиновлення.

Так, законом встановлено вимогу щодо забезпечення дитині належного захисту при міжнародному усиновленні. Згідно з ч. 5 ст. 283 СК усиновлення іноземцями провадиться за умови забезпечення дитині прав в обсязі, не меншому, ніж це встановлено законами України. Суди відмічають, що встановлення обсягу захисту прав дитини за іноземним правом становить певні труднощі. Для з'ясування обсягу захисту прав дитини за іноземним правом суду необхідно встановити зміст відповідного іноземного права. Встановлення змісту норм іноземного права регламентується ст. 8 Закону від 23 червня 2005 р. N 2709-IV "Про міжнародне приватне право". Згідно з ч. 2 зазначеної статті з метою встановлення змісту норм права іноземної держави суд чи інший орган може звернутися в установленому законом порядку до Міністерства юстиції України чи інших компетентних органів та установ в Україні чи за кордоном або залучити експертів. Відповідно до ч. 3 цієї ж статті особи, які беруть участь у справі, мають право подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм.

 

Відповідну рекомендацію було надано у постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. N 3. Згідно з абз. 2 п. 10 цієї постанови з метою визначення змісту норм сімейного права країни усиновлювача суд може звернутися в установленому порядку за роз'ясненнями до Міністерства юстиції України та інших компетентних органів або залучити експерта (спеціаліста) в галузі іноземного права.»

Таким чином, із огляду на те, що діти, у випадку їх усиновлення громадянами Франції, будуть суттєво обмежені у своїх правах, а ті права, що продекларовані у законодавстві Франції не будуть забезпечені на практиці, про що вже свідчать масові публікації у засобах масової інформації, вважаємо що діти не можуть бути усиновлені громадянами Франції.

       Зокрема, не відомо, чи забезпечуються на практиці та чи надані законодавством Франції дитині такі права як:

-         право на безкоштовну освіту;

-         право на безкоштовну медичну допомогу;

-         право на збереження української ідентичності (право на мову та національну культуру);

-         право приймати участь у православних Таінствах;

-         право на невтручання у їх особисте та сімейне життя;

-         право на недоторканість житла;

-         право на безперешкодне проживання в родині та захист від свавілля державних службовців.

Попередній аналіз законодавства Франції та практики його застосування свідчить про те, що державні органи Франції мають значно більшу компетенцію та права по втручанню у сімейне життя, а отже права дитини на сімейне вільне виховання обмежуються. Так, право робітників соціальних служб перевіряти родини, у тому числі перевіряти умови проживання передбачають право проникнення до житла, де проживають діти без наявності окремого рішення суду про таке проникнення. Між тим стаття 30 Конституції України гарантує, що проникнення до житла особи неможливо без наявності рішення суду про це. Крім того, невідомо, чи надається у Франції дітям право на безкоштовну освіту в обсязі, як це передбачено чинним законодавством України, а саме на повністю безоплатній основі право на початкову, середню, середню спеціальну та вищу освіту. У тому випадку, якщо дитина у Франції не має таких прав, то відповідно вона не може бути усиновлена громадянами Франції.

Так, ст. 19 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що , держава гарантує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; надання державних стипендій та пільг учням і студентам цих закладів у порядку, встановленому законодавством України.

            8. Особливу увагу слід приділити тому, що діти – ...... мають   православне віросповідання, - в їх найвищих інтересах є надання їм можливості у Франції бути вихованими без зміни їх релігійних поглядів.

 

            Однак широко відомим фактом є наявність у Франції заборони на носіння у школах «явних релігійних символів», таких як хрест або паранджа. Така заборона діє зокрема із 2004 року (див. наприклад http://www.rfi.fr/acturu/articles/114/article_3499.asp).

            У законодавстві України така заборона відсутня, отже діти в Україні можуть вільно носити християнський хрест у школах, на відміну від Франції.