КОМЕНТАР

до відповіді Міністерства соціальної політики щодо питання масових відвідувань сімей із метою їх перевірки

12.10.2012 року Міністерство соціальної політики надало відповідь, із якого витікає, що відвідування житлових приміщень громадян міністерство вважає законним лише відносно сімей, які знаходяться на обліку в якості таких, що перебувають у складних життєвих обставинах. У цьому випадку повноваження по перевірки умов проживання у сім`ях на думку міністерства ґрунтуються на статті 11 Закону України «Про соціальну роботу із сім`ями, дітьми та молоддю».

Другий випадок, коли служба у справах дітей має право перевіряти умови проживання у сім`ях, за думкою міністерства, – це надходження повідомлення про те, що дитина залишилась без батьківського піклування. У цьому випадку повноваження перевіряючих як вважає міністерство ґрунтуються на п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини».

Також міністерство роз’яснило, що соціальні працівники мають право перевіряти умови проживання громадян лише за їх згодою і лише у тому випадку, якщо такі громадяни звернулись за наданням їм соціальної допомоги, за дотримання права громадян відмовити у наданні згоди на збір та обробку персональних даних згідно із Законом України «Про захист персональних персональних даних».

Слід зазначити, що міністерство також надало однозначну відповідь про те, що недопуск соціального працівника у житлове приміщення громадянина не може бути підставою для припинення надання соціальної допомоги такому громадянину (або родині).

Отже відповіді міністерства конкретизують, що не допуск до житла перевіряючих не може бути підставою для відмови у наданні соціальної допомоги, а також те, що перевірки умов проживання батьків та дітей можливі лише щодо тих родин, які перебувають на обліку як такі, що знаходяться у складних життєвих обставинах або якщо поступило повідомлення про те, що дитина залишилась без батьківського піклування. Таким чином на думку міністерства у інших випадках повноваження щодо перевірки умов проживання родин відсутні у будь-яких органів та посадових осіб, у тому числі служб у справах дітей та соціальних працівників.

Як вбачається із відповіді миністерство визнає, що згідно положень Закону України "Про захист персональних даних" без згоди особи не можна збирати інформацію про неї.

Що стосується прав перевірки умов проживання громадян з боку соціальних працівників – то тут погодитись із міністерством не можна, тому що перевірка достовірності даних, поданих для отримання соціальної допомоги вже врегульована чинним законодавством, а саме – статтею 21 Закону України «Про державну допомогу сім`ям із дітьми», яка надає право органам, що призначають таку допомогу перевіряти достовірність виданих для отримання такої допомоги документів, а право перевіряти умови проживання дітей або родини вцілому взагалі чинним законодавством на рівні закону не передбачено. Таким чином,  соціальний працівник може мати право перевіряти достовірність поданих громадянином даних для отримання соціальної допомоги лише на підсприємствах, в установах та організаціях, що видали громадянину певні документи, а право перевіряти самого громданина (фізичну особу), його помешкання, та вимагати у нього певні відомості у соціального працівника відсутні взагалі.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні грунтується на тому, що ніхто не зобов’язаний робити те, що не передбачено чинним законодавством України, а органи державної влади та їх посадові особи повинні діяти лише у межах та у спосіб, що передбачені законом.

Таким чином враховуючи те, що жодний нормативно-правовий акт не передбачає обов’язку громадянина допустити перевіряючих у своє житлове приміщення або надавати йому певні відомості чи документи – то вимоги перевіряючи щодо допуску у житло громадян є незаконними.

Стаття 30 Конституції України гарантує принцип недоторканості житла, відповідно до якого примусове, тобто без вільної згоди громадянина, проникнення до житлового приміщення можливо лише за наявності рішення суду або, у невідкладних випадках (рятування життя, майна, переслідування злочинця) – у спеціально передбаченому порядку.

Стаття 32 Конституції України встановлює, що ніхто не може зазнавати втручання у його особисте і сімейне життя, не допускається збір, використання, та поширення інформації про особу без її згоди. Звуження прав і свобод особи відповідно до статті 22 Конституції України не допускається, у тому числі і шляхом прийняття нових законів.

Отже викладене свідчить, що без згоди особи, яка проживає у житловому приміщенні жодна особа не може вимагати перевірки умов проживання у ньому і не може вимагати надання від такої особи будь-яких відомостей або інформації.

Відповідь міністерства та цей коментар можна використовувати для роз’яснення соціальним працівникам, працівникам служби у справах дітей та іншим особам права на відмову громадянина від надання доступу таким працівникам у помешкання, яке займає громадянин та права на відмову у наданні інформації.

.